васал

ВАСА́Л, а, ч.

1. У середні віки в Західній Європі феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що й виконував для нього ряд повинностей.

Зміст його [роману "Трістан та Ізольда"] — фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої (Л. Укр., І, 1951, 409);

// У сучасному вжитку також назва знатних підданих (в Росії, на Україні та ін.), що служили царю, князю, цілком підкоряючись їх волі.

Велику допомогу подавали Димитрієві його васали, бояри і духовенство (Іст. СРСР, І, 1956, 100);

Ставши вірним васалом Потоцького.., Горленко відчув, що доведеться перебудувати все своє життя (Тулуб, Людолови, І, 1957, 273).

2. перен. Людина, країна, організація і т. ін., що у всьому підкоряється тому, від кого або від чого залежить.

Спираючись на Січ, українське козацтво вело героїчну боротьбу проти польських і литовських феодалів, а також проти султанської Туреччини та її васала — кримського ханства (Іст. СРСР, І, 1957, 119);

Васали американського імперіалізму.

Значення в інших словниках

1. васал — васа́л іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. васал — -а, ч. 1》 У середні віки в Західній Європі – феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей. || У сучасному вжитку також назва знатних підданих (в Росії, Україні та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. васал — ВАСА́Л, а, ч. 1. У середні віки в Західній Європі – феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей.  Словник української мови у 20 томах
4. васал — васа́л (франц. vassal, від лат. vassus – слуга) 1. За середньовіччя в Західній Європі феодал, який одержував земельне володіння від могутнішого феодала-сеньйора (1) і був залежним від нього. Інша назва – феодатарій. 2. Переносно – підлегла, залежна держава або особа.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. васал — У середньовіччі вільна людина, яка віддавалася під опіку сеньйора, отримуючи від нього лен; була зобов'язана до послуху й військової повинності стосовно сеньйора.  Універсальний словник-енциклопедія
6. васал — ВАСА́Л (країна, уряд, організація й т. ін., що в усьому підкоряється тому, від кого або від чого залежить), САТЕЛІ́Т, МАРІОНЕ́ТКА. Боспорські царі стали васалами римських імператорів і слухняно виконували їх накази (з підручника); Сателіти імперіалізму; Імперська маріонетка.  Словник синонімів української мови