Словник української мови у 20 томах

васальство

ВАСА́ЛЬСТВО, а, с.

Стан васала; залежність, підданство.

Законодавчо польське васальство Кам'янеччини було закріплене 1569 року Люблінською унією, що за нею Поділля ставало коронним воєводством (із журн.);

У світі, що знову повинен стати багатополярним, ми спільно маємо виконати важливу роль на основі відносин, які базуються на принципах рівності та яким зовсім не притаманний принцип васальства (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. васальство — васа́льство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. васальство — -а, с. Те саме, що васалітет.  Великий тлумачний словник сучасної мови