василіани
ВАСИЛІА́НИ, а́н, мн., іст. (одн. василіа́нин, а, ч.; василі́анка, и, ж.).
Те саме, що базиліа́ни.
А тут [на церемонії] ще зібрався цілий загін римсько-католицького і греко-католицького “вояцтва” з єпископату, отці ордену василіанів, семінаристи, гімназисти (С. Скляренко);
Напередодні поділів Речі Посполитої василіани займали п'яте місце серед чернечих орденів країни, поступаючись лише таким старовинним орденам, як францисканці, єзуїти, бернардинці й домініканці, а їхня загальна чисельність на 1772 р. становила 1258 осіб (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)