ватажкувати
ВАТАЖКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Бути ватажком, керувати ватагою (у 1–3 знач.); ватажити.
– А що, боярине, – крикнув Максим, – .. хіба ж не стидно тобі, старому рицареві, ватажкувати над такими бездухами, що тільки в юрбі смілі, мов барани? (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)