ватажкувати
ВАТАЖКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути ватажком, керувати ватагою.
— А що, боярине, — крикнув Максим, — ..Хіба ж не стидно тобі, старому рицареві, ватажкувати над такими бездухами, що тільки в юрбі смілі, мов барани? (Фр., VI, 1951, 83).
Словник української мови (СУМ-11)