ватин
ВАТИ́Н, у, ч.
Тканина рідкого плетення з густим начосом, яка перев. підшивається для утеплення між підкладкою і верхом одягу.
Як же вона [Вероніка] тоді бігла в кімнатних капчиках, у старій болоновій [болоньєвій] куртці, з якої крізь дірки випадав ватин (Є. Кононенко);
Ватин випускають бавовняний, шерстяний і напівшерстяний (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)