вбрикнути
ВБРИКНУ́ТИ (УБРИКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого.
Брикаючи, вдарити ногою.
Недужий лиходій і стогне, і харчить... Аж бачить – і Осел біжить, Щоб і собі хоч раз його вбрикнути (Л. Глібов);
* У порівн. Пан Спихальський підскочив, ніби його вбрикнув кінь (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)