вглибину
ВГЛИБИНУ́ (УГЛИБИНУ́), присл.
1. Те саме, що вглиб 1.
Для одміни ми їздили в море ловити рибу. Запускали волосінь вглибину, і, коли риба клювала, волосінь билась на пальці, як живчик (М. Коцюбинський);
Незабаром стежка пішла вниз. Пішла вглибину (І. Багряний);
Річка тяглась углибину i впиралась у синю щiтку лiсу (Валерій Шевчук).
2. у знач. прийм., з род. в. Те саме, що вглиб 2.
Потовчена брама неохоче подалася вглибину стайні, розчахнулась (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)