вглибині
ВГЛИБИНІ́ (УГЛИБИНІ́), присл.
1. Далеко всередині чи на великій відстані від початку, межі чого-небудь.
Повні води хвилюються стиха, чутно, як не видиме ще сонце росте вглибині, а ось виткнувся з моря весь сивий верх, з якого стікає вода (М. Коцюбинський);
Він відчув десь вглибині дурний натиск сліз, зовсім не відповідний до його віку й становища (В. Підмогильний).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на місце, усередині якого хто-небудь перебуває, відбувається що-небудь.
Звенигора зайшов – і зупинився бiля порога: за столом, що стояв углибинi великої свiтлицi, сидiли двоє – кошовий Сiрко i Свирид Многогрiшний (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)