вгнутий
ВГНУ́ТИЙ (УГНУ́ТИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вгну́ти¹.
Гнат підніс до вгнутих слижів запалі очі й закінчив: – Тепер уже все одно (П. Панч);
Якщо крива в кожній точці проміжку вгнута донизу, її називають опуклою на даному проміжку (з навч. літ.);
Угнуті дзеркала широко застосовуються в науці й техніці (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)