вгнутий
ВГНУ́ТИЙ (УГНУ́ТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вгну́ти.
Гнат підніс до вгнутих слижів запалі очі й закінчив: — Тепер уже все одно (Панч, В дорозі, 1959, 43);
Угнуті дзеркала широко застосовуються в науці і техніці (Курс фізики, III, 1956, 275).
Словник української мови (СУМ-11)