вгороджуватися
ВГОРО́ДЖУВАТИСЯ (УГОРО́ДЖУВАТИСЯ), ується, недок., ВГОРОДИ́ТИСЯ (УГОРОДИ́ТИСЯ), о́диться, док.
Входити, врізатися кінцем, перев. гострим, у що-небудь.
Він [Анахарсіс] винайшов для моряків двозубий якір, що сам угороджувався в морське дно (І. Білик);
Він штовхнув мене в плече. Ніж, що був у мене в руці, через цей штурханець не потрапив куди треба і вгородився просто мені в руку (Б. Грінченко);
* Образно. Докір той гірше ножа мені у серце вгородився... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)