вгрузлий

ВГРУ́ЗЛИЙ (УГРУ́ЗЛИЙ), а, е.

Дієпр. акт. до вгру́знути.

У першій половині XX ст. габарити технічних засобів досягали часом запаморочливих розмірів. Досить згадати відомий німецький танк “Мишеня”, вгрузлий у ґрунт і розчавлений власною вагою (з наук.-попул. літ.);

Тарас нагнувсь, навпомацки взяв саквояж, позичений у Максимовичів, і переступив низький поріг угрузлої ледь не по вікна хати (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. вгрузлий — вгру́злий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вгрузлий — [ўгрузлией] = угрузлий м. (на) -злому/-з'л'ім, мн. -з'л'і  Орфоепічний словник української мови
3. вгрузлий — (угрузлий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вгрузнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вгрузлий — ВГРУ́ЗЛИЙ (УГРУ́ЗЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вгру́знути.  Словник української мови в 11 томах