вгрузлий
ВГРУ́ЗЛИЙ (УГРУ́ЗЛИЙ), а, е.
Дієпр. акт. до вгру́знути.
У першій половині XX ст. габарити технічних засобів досягали часом запаморочливих розмірів. Досить згадати відомий німецький танк “Мишеня”, вгрузлий у ґрунт і розчавлений власною вагою (з наук.-попул. літ.);
Тарас нагнувсь, навпомацки взяв саквояж, позичений у Максимовичів, і переступив низький поріг угрузлої ледь не по вікна хати (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вгрузлий — вгру́злий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вгрузлий — [ўгрузлией] = угрузлий м. (на) -злому/-з'л'ім, мн. -з'л'і Орфоепічний словник української мови
- вгрузлий — (угрузлий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вгрузнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вгрузлий — ВГРУ́ЗЛИЙ (УГРУ́ЗЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вгру́знути. Словник української мови в 11 томах