вдовий

ВДО́ВИЙ (УДО́ВИЙ), а, е.

Який овдовів.

Начитався піп удовий, Як святії жили (С. Руданський);

Рука удової княгині – це найкоротший шлях до влади (К. Гриневичева).

Значення в інших словниках

1. вдовий — Вдовиний, (реґіоналізм) А старший братій пристане дебудь до вдової, [Звн 306]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. вдовий — вдо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. вдовий — (удовий), -а, -е. Який вдовіє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вдовий — ВДО́ВИЙ (УДО́ВИЙ), а, е. Який вдовіє. Начитався піп удовий, Як святії жили (Рудан., Тв., 1956, 124).  Словник української мови в 11 томах