вдовівна

ВДОВІ́ВНА (УДОВІ́ВНА), и, ж., розм.

Дочка вдови.

То сяк, то так Придбав сірома грошенят.., Та до вдовівни навпростець Шелесть за рушниками! (Т. Шевченко);

[Кнуриха:] Удовівну ти віддав заміж за другого, як хотів (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. вдовівна — вдові́вна іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. вдовівна — (удовівна), -и, ж., розм. Дочка вдови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вдовівна — ВДОВІ́ВНА (УДОВІ́ВНА), и, ж., розм. Дочка вдови. То сяк, то так Придбав сірома грошенят.., Та до вдовівни навпростець Шелесть за рушниками! (Шевч., II, 1953, 50); [Кнуриха:] Удовівну ти віддав заміж за другого, як хотів (Мирний, V, 1955, 92).  Словник української мови в 11 томах
4. вдовівна — Вдовівна, -ни ж. = удовівна.  Словник української мови Грінченка