вегетація

ВЕГЕТА́ЦІЯ, ї, ж.

Ріст і активна (на відміну від стану спокою) життєдіяльність рослинних організмів.

У річному циклі життя плодових рослин легко відрізнити два періоди: період вегетації та період відносного спокою (з наук. літ.);

Кожне стебло банана протягом вегетації дає тільки один урожай, а відплодоносивши, відмирає (з наук.-попул. літ.);

У природних біогеоценозах відтворення родючості здійснюється за рахунок решток лучних трав, що відмирають щорічно в кінці вегетації (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. вегетація — вегета́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вегетація — -ї, ж., бот. Ріст і розвиток рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вегетація — Ріст  Словник чужослів Павло Штепа
4. вегетація — вегета́ція (від лат. vegetatio – оживлення, виростання) ріст і розвиток рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. вегетація — ВЕГЕТА́ЦІЯ, ї, ж., бот. Ріст і розвиток рослин. В річному циклі життя плодових рослин легко відрізнити два періоди: період вегетації та період відносного спокою (Сад. і ягідн., 1957, 41).  Словник української мови в 11 томах