веданта
ВЕДА́НТА, и, ж., іст.
Школа староіндійської філософії, яка проповідувала єднання людської душі з Богом, зі світовим духом.
Веданта була філософською основою індуїзму, розвивала вчення про переселення душ (з наук. літ.);
Веданта спиралася на заключні частини Вед (Упанішади) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)