веданта
ВЕДА́НТА, и, ж., іст.
Школа староіндійської філософії, яка проповідувала єднання людської душі з Богом, зі світовим духом.
Веданта була філософською основою індуїзму, розвивала вчення про переселення душ (з наук. літ.);
Веданта спиралася на заключні частини Вед (Упанішади) (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веданта — -и, ж. Релігійно-філософське вчення в Індії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веданта — веда́нта (санскр. – кінець, завершення Вед) 1. Релігійно-філософське вчення в Індії. 2. Давньоіндійські трактати філософсько-містичного змісту, що містилися наприкінці Вед (звідси й назва). Словник іншомовних слів Мельничука
- веданта — ВЕДАНТА — релігійно-філософське вчення, одна з шести ортодоксальних систем індуїзму. Базується на корпусі текстів Упанішад і коментарях до них. Головну мету... Філософський енциклопедичний словник