веданта
веда́нта
(санскр. – кінець, завершення Вед)
1. Релігійно-філософське вчення в Індії.
2. Давньоіндійські трактати філософсько-містичного змісту, що містилися наприкінці Вед (звідси й назва).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веданта — -и, ж. Релігійно-філософське вчення в Індії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веданта — ВЕДА́НТА, и, ж., іст. Школа староіндійської філософії, яка проповідувала єднання людської душі з Богом, зі світовим духом. Веданта була філософською основою індуїзму, розвивала вчення про переселення душ (з наук. літ.); Веданта спиралася на заключні частини Вед (Упанішади) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- веданта — ВЕДАНТА — релігійно-філософське вчення, одна з шести ортодоксальних систем індуїзму. Базується на корпусі текстів Упанішад і коментарях до них. Головну мету... Філософський енциклопедичний словник