ведений
ВЕ́ДЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до вести́ 1–4, 6.
Я танцювала, ведена зручною рукою, легко, ледве дотикаючись помосту (О. Кобилянська);
Розвиток суспільства неможливий без подвижників духу, ведених талантом і передбаченням. Це його кров і генофонд (з публіц. літ.).
2. техн. Який рухається за допомогою іншої частини механізму, машини; протилежне ведучий.
Коли змінюють не всі шини, нові варто ставити на ведені колеса автомобіля, а після обкатування встановлювати їх на ведучі (з наук. літ.);
Ведена шестірня;
Ведений вал;
Ведений диск.
Словник української мови (СУМ-20)