ведення

ВЕ́ДЕННЯ, я, с.

Дія за знач. вести́ 1, 2, 6.

Ось уже кілька днів ми стоїмо в обороні, тобто воюємо. Для танкової частини, котра звикла до стрімких маршів, .. така форма ведення бою дуже незвична, стомлююча (Є. Доломан);

Київський Великий Князь Всеволод всіма визнавався мужем високовченим, .. стежив він пильно за веденням літописання в монастирях Києва, Чернігова й Переяслава (П. Загребельний);

Ритмічна структура значною мірою залежить від жанрової належності й форми ведення оповіді, інтонаційного типу вірша (з наук. літ.);

Протягом багатьох століть територія Українських Карпат була розмежована штучними кордонами, але продовжувала залишатися цілісною культурою одного народу, об'єднаного мовою, звичаями, віруваннями, способом життя і ведення господарства (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ведення — ве́дення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ведення — -я, с. Дія за знач. вести 2). Ведення бази даних — діяльність, спрямована на оновлення, структури бази даних. Ведення справи — управління справою, надання їй певної направленості. Ведення рахунків — оформлення рахунків, облік руху коштів на рахунках.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ведення — ВЕ́ДЕННЯ, я, с. Дія за знач. вести́ 2. Вони просили в газети порад щодо правильного ведення господарства, найкращого угноєння, правильної годівлі худоби (Донч., І, 1956, 87).  Словник української мови в 11 томах