ведмедиха

ВЕДМЕДИ́ХА, и, ж.

Те саме, що ведме́ди́ця.

– Дам, – каже ведмедиха, – тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу (Сл. Гр.);

У князя в кімнаті за сторожа жила приручена ведмедиха, і він випускав її надвір, одмикаючи двері (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ведмедиха — ведмеди́ха іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ведмедиха — -и, ж. Те саме, що ведмедиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ведмедиха — ВЕДМЕ́ДИ́ЦЯ (самка ведмедя), ВЕДМЕДИ́ХА, МЕДВЕ́ДИЦЯ діал. Ведмедиця висаджувала на кригу своїх дитинчат (Л. Первомайський); — Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму (Словник Б. Грінченка); Лежала величезна медведиця в гнізді коло своїх молодих (І. Франко).  Словник синонімів української мови
4. ведмедиха — ВЕДМЕДИ́ХА, и, ж. Те саме, що ведме́ди́ця. — Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах