ведмедиця
ВЕДМЕ́ДИ́ЦЯ, і, ж.
Самка ведмедя (у 1 знач.).
Споглядають [дами] На базар строкатий, гучний: – Тож під дудочку танцюють Там ведмедиця з ведмедем (Леся Українка);
Підвівши штуцер грізний і слизький, На мушку ловлять гнівну ведмедицю (М. Рильський).
△ (1) Вели́ка Ведме́диця, астр. – сузір'я у Північній півкулі зоряного неба, в якому виділяють групу із семи великих зірок.
Деякі відомі сузір'я містять добре помітні фігури, складені яскравими зірками, які легко впізнати, наприклад Велика Ведмедиця (контур ковша) (з наук. літ.);
Спостерiгаючи за зоряним небом, селяни розрiзняли бiльшiсть сузiр'їв, якi в українцiв отримали свої назви: Великий Вiз (Велика Ведмедиця), Малий Вiз (Мала Ведмедиця) (з наук.-попул. літ.);
(2) Мала́ Ведме́диця, астр. – колополярне сузір'я у Північній півкулі зоряного неба з Полярною зіркою.
Сузір'я Малої Ведмедиці називають Малим Возом, дається взнаки схожість цього семизір'я з ковшем Великої Ведмедиці (з наук.-попул. літ.);
Найяскравішою зіркою сузір'я Малої Ведмедиці є Полярна зірка (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)