ведмедиця

Ведмедиха, -хи, ведмедиця, -ці

ж. Самка медвѣдя. «Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму, дам ще ведмежого сина тобі на послугу, да тілько не губи мене з світу.» Рудч. Ск. І. 134.

Значення в інших словниках

1. ведмедиця — ведме́ди́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ведмедиця — -і, ж. Самка ведмедя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ведмедиця — ВЕДМЕ́ДИ́ЦЯ, і, ж. Самка ведмедя (у 1 знач.). Споглядають [дами] На базар строкатий, гучний: – Тож під дудочку танцюють Там ведмедиця з ведмедем (Леся Українка); Підвівши штуцер грізний і слизький, На мушку ловлять гнівну ведмедицю (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. ведмедиця — ВЕДМЕ́ДИ́ЦЯ (самка ведмедя), ВЕДМЕДИ́ХА, МЕДВЕ́ДИЦЯ діал. Ведмедиця висаджувала на кригу своїх дитинчат (Л. Первомайський); — Дам, — каже ведмедиха, — тобі свого й покорму (Словник Б. Грінченка); Лежала величезна медведиця в гнізді коло своїх молодих (І. Франко).  Словник синонімів української мови
5. ведмедиця — Ведмеди́ця, -ці, -цею; -ди́ці, -ди́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ведмедиця — ВЕДМЕ́ДИ́ЦЯ, і, жін. Самка ведмедя. Споглядають [дами] На базар строкатий, гучний: — Тож під дудочку танцюють Там ведмедиця з ведмедем (Леся Українка, IV, 1954, 135); Підвівши штуцер грізний і слизький, На мушку ловлять гнівну ведмедицю (Максим Рильський, I, 1946, 100).  Словник української мови в 11 томах