ведмежина
ВЕДМЕ́ЖИНА, и, ж., рідко.
Те саме, що ведмежа́тина.
На столах була приготовлена й холодна веприна, й ведмежина, всіляка солона й копчена риба (С. Скляренко).
ВЕДМЕЖИ́НА, и, ж.
1. Чагарник або напівчагарник родини трояндових з темно-червоними їстівними плодами.
Ведмежина росте в усіх лісових районах, рідше – в лісостепу, по берегах річок, у чагарниках, на узліссях (з навч. літ.).
2. збірн. Ягоди цієї рослини.
Чоловік тримав кошик стиглої ведмежини (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)