везикула

ВЕЗИ́КУЛА, и, ж.

1. вет., мед. Первинний елемент висипу на шкірі та слизових оболонках людини й тварин у вигляді невеличкого пухирця, заповненого рідиною.

Везикули можуть виникати при різноманітних шкірних захворюваннях, у тому числі при екземі та герпесі (з наук. літ.);

Віспяні везикули.

2. анат. Сім'яний міхурець.

Переохолодження, хронічний простатит, недоліковані венеричні хвороби призводять до запалення везикул (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. везикула — вези́кула іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови