векати

ВЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Видавати звуки “ве” (про людей, тварин та ін.).

Дитина перекривлює батьків після кожного зауваження, смикається, векає, бекає (з Інтернету).

2. Висловлювати відразу, несхвалення.

Матеріал цей ще не завершений. Тож читачі можуть не векати про ймовірні помилки в тексті (з Інтернету).

3. вульг. Те саме, що блюва́ти.

Той [хлопчак] катається, а той уже під кущем векає, занудило від крутьби (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. векати — ве́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. векати — -аю, -аєш, недок., розм. Видавати звуки "ве" (про людей, тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. векати — ВЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати звуки "ве" (про людей, тварин).  Словник української мови в 11 томах
4. векати — Векати, -каю, -єш гл. 1) Издавать звукъ: ве. Желех. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.  Словник української мови Грінченка