велемовність
ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до велемо́вний.
Не дивуйся моїй велемовності, люба. Я не той, я далеко не той, якого ти знала (М. Олійник);
– Не слухайте Гуні! – затявся Козир. – Не велемовність нас врятує, а розум (В. Чемерис);
Спадають на гадку безнадійні розтягнутість і велемовність М. Пруста, яких не уникнути передусім тому, що він ближче, ніж звичайно, наближається до предметів (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)