1. Словник української мови у 20 томах

велемовність

ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до велемо́вний.

Не дивуйся моїй велемовності, люба. Я не той, я далеко не той, якого ти знала (М. Олійник);

– Не слухайте Гуні! – затявся Козир. – Не велемовність нас врятує, а розум (В. Чемерис);

Спадають на гадку безнадійні розтягнутість і велемовність М. Пруста, яких не уникнути передусім тому, що він ближче, ніж звичайно, наближається до предметів (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велемовність — велемо́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. велемовність — [велеимоўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. велемовність — -ності, ж. Абстр. ім. до велемовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. велемовність — БАГАТОСЛІ́В'Я (уживання без потреби в розмові, книжці і т. ін. великої кількості слів), БАГАТОСЛІ́ВНІСТЬ, ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ШИРОКОМО́ВНІСТЬ рідше, ВЕЛЕРЕЧИ́ВІСТЬ заст., ірон., ПРОСТОРІ́КУВАТІСТЬ розм.; ВОДА́ розм. (багатослів'я при бідності змісту). Словник синонімів української мови
  5. велемовність — ВЕЛЕМО́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до велемо́вний. Словник української мови в 11 томах