велемудро

ВЕЛЕМУ́ДРО, книжн.

Присл. до велему́дрий.

Він [Вовка] задумався й прорік велемудро: – А він, цей Тур, не втік із божевільні? (Валерій Шевчук);

Листа складено велемудро, витіювато (з газ.).

Значення в інших словниках

1. велемудро — велему́дро прислівник незмінювана словникова одиниця книжн.  Орфографічний словник української мови
2. велемудро — Присл. до велемудрий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. велемудро — ВЕЛЕМУ́ДРО, заст. Присл. до велему́дрий.  Словник української мови в 11 томах
4. велемудро — Велемудро нар. Весьма мудро.  Словник української мови Грінченка