велемудро
ВЕЛЕМУ́ДРО, книжн.
Присл. до велему́дрий.
Він [Вовка] задумався й прорік велемудро: – А він, цей Тур, не втік із божевільні? (Валерій Шевчук);
Листа складено велемудро, витіювато (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- велемудро — велему́дро прислівник незмінювана словникова одиниця книжн. Орфографічний словник української мови
- велемудро — Присл. до велемудрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- велемудро — ВЕЛЕМУ́ДРО, заст. Присл. до велему́дрий. Словник української мови в 11 томах
- велемудро — Велемудро нар. Весьма мудро. Словник української мови Грінченка