великопанство
ВЕЛИКОПА́НСТВО, а, с., розм.
Те саме, що знать 1.
В світлиці, де були всякі гості, не дуже шляхетні, розпочалися танці, безперестану, без утоми. Швидко Зося, а потім Люцина і Рузя забули про великопанство, закрутившись з молодими паничами в танцях (І. Нечуй-Левицький);
Досить мало людей за її [Лесі Українки] життя розуміли, хто вона. Відіграла свою роль екзотика сюжетів, рівень освіти. Ще один момент, який чомусь не озвучується – момент класової ненависті. До аристократки і великопанства (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)