Словник української мови у 20 томах

великопанський

ВЕЛИКОПА́НСЬКИЙ, а, е.

Власт. або належний великому панству, вищим суспільним верствам.

Патри [патери] єзуїти всюди швендяють і на вчителів пхаються по великопанських православних домах (А. Чайковський);

Хоч Кочубеї були великі пани і хоч їх новий двір подобав уже на великопанську палату, та звичаї в них водилися ще старосвітські (Б. Лепкий);

Він [кооператор] виявляв великопанські нахили і стояв за тим, що на порядних людей мусять шити швачки (В. Підмогильний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. великопанський — великопа́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. великопанський — -а, -е. Який належить до вельможного панства, властивий йому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великопанський — ВЕЛИКОПА́НСЬКИЙ, а, е. Властивий або належний великому панству, вищим поміщицьким верствам. [Монтаньяр:] Послухай, громадянине, ти знаєш, я, монтаньяр, ненавижу тебе і всі твої великопанські мрії (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах