великопанський
ВЕЛИКОПА́НСЬКИЙ, а, е.
Власт. або належний великому панству, вищим суспільним верствам.
Патри [патери] єзуїти всюди швендяють і на вчителів пхаються по великопанських православних домах (А. Чайковський);
Хоч Кочубеї були великі пани і хоч їх новий двір подобав уже на великопанську палату, та звичаї в них водилися ще старосвітські (Б. Лепкий);
Він [кооператор] виявляв великопанські нахили і стояв за тим, що на порядних людей мусять шити швачки (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)