Словник української мови в 11 томах

великопанський

ВЕЛИКОПА́НСЬКИЙ, а, е. Властивий або належний великому панству, вищим поміщицьким верствам.

[Монтаньяр:] Послухай, громадянине, ти знаєш, я, монтаньяр, ненавижу тебе і всі твої великопанські мрії (Л. Укр., II, 1951, 163);

І великопанську зневагу до народних низів і, тим паче, утискування їх доктор теж категорично засуджував (Смолич, Мир.., 1958, 59).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. великопанський — великопа́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. великопанський — -а, -е. Який належить до вельможного панства, властивий йому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великопанський — ВЕЛИКОПА́НСЬКИЙ, а, е. Власт. або належний великому панству, вищим суспільним верствам. Патри [патери] єзуїти всюди швендяють і на вчителів пхаються по великопанських православних домах (А.  Словник української мови у 20 томах