великосвітський

ВЕЛИКОСВІ́ТСЬКИЙ, а, е.

1. Який належить до аристократії (у 2 знач.).

Старим стало видко, що Серединському хотілось мати за жінку великосвітську пані (І. Нечуй-Левицький);

Кожного разу, приходячи сюди, Іван Петрович мимохідь дивувався: будуар княгині скоріше нагадував кабінет ученого книголюба, ніж кімнату великосвітської дами (Б. Левін);

// Власт. аристократії (у 2 знач.), вищому товариству.

Він [Серж] – дворянин, багатий, з вишуканими великосвітськими манерами, широкими знайомствами (М. Сиротюк);

Тільки великосвітське виховання та природжене почуття гумору допомогли герцогові приховати образу і не подати виду, як зараз у нього гірко на душі (В. Малик);

Простота й демократизм у моєму характері є провідними рисами; я органічно не переношу снобізму, великосвітської зверхності (із журн.).

2. розм. Пов'язаний з елітою суспільства (політичною, культурною, науковою і т. ін.).

У Вінниці відбувся великосвітський бал молодої української інтелігенції. Як зазначили організатори, метою такого заходу є засвоєння духовних, культурних надбань людства, пошук шляхів саморозвитку (із журн.);

Настав сезон гламурного, голлівудського, великосвітського шику – у моді одяг для урочистих виходів, дорогих вечірок, походів у розкішні театри (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. великосвітський — великосві́тський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. великосвітський — -а, -е, заст. Який належить до вищих, аристократичних верств дворянства, пов'язаний з ними.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. великосвітський — Великосві́тський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. великосвітський — ВЕЛИКОСВІ́ТСЬКИЙ, а, е, заст. Який належить до вищих, аристократичних верств дворянства, пов’язаний з ними. Старим стало видко, що Серединському хотілось мати жінку великосвітську пані (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах