великоруський

ВЕЛИКОРУ́СЬКИЙ, рідко ВЕЛИКОРО́СЬКИЙ, а, е, заст.

Стос. до великорусів, великоросів.

Жилавими руками, кремезними плечима й шиями вони скидались на великоруських робітників (І. Нечуй-Левицький);

Гетьманові було не до вподоби, щоб великоруське військо оселялось в українських містах (Леся Українка);

Чайка, вже давно звиклий керувати своїм словом, говорив добре, хоч .. він таки порядком забув українську мову й, що найгірше, на Півночі засвоїв великоруський акцент (Д. Бузько);

Уже на кінець ХVIII – початок ХIХ ст. Катеринославська єпархія, створена на землях Запорозької Січі, мало чим відрізнялася від великороської церковної моделі (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. великоруський — великору́ський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. великоруський — -а, -е, заст. Прикм. до великоруси. || Належний або властивий великорусам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. великоруський — Великору́ський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. великоруський — ВЕЛИКОРУ́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до великору́си. Жилавими руками, кремезними плечима й шиями вони скидались на великоруських робітників (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах