великоруський
ВЕЛИКОРУ́СЬКИЙ, рідко ВЕЛИКОРО́СЬКИЙ, а, е, заст.
Стос. до великорусів, великоросів.
Жилавими руками, кремезними плечима й шиями вони скидались на великоруських робітників (І. Нечуй-Левицький);
Гетьманові було не до вподоби, щоб великоруське військо оселялось в українських містах (Леся Українка);
Чайка, вже давно звиклий керувати своїм словом, говорив добре, хоч .. він таки порядком забув українську мову й, що найгірше, на Півночі засвоїв великоруський акцент (Д. Бузько);
Уже на кінець ХVIII – початок ХIХ ст. Катеринославська єпархія, створена на землях Запорозької Січі, мало чим відрізнялася від великороської церковної моделі (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- великоруський — великору́ський прикметник Орфографічний словник української мови
- великоруський — -а, -е, заст. Прикм. до великоруси. || Належний або властивий великорусам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- великоруський — Великору́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- великоруський — ВЕЛИКОРУ́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до великору́си. Жилавими руками, кремезними плечима й шиями вони скидались на великоруських робітників (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах