1. Словник української мови в 11 томах

великоруський

ВЕЛИКОРУ́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до великору́си.

Жилавими руками, кремезними плечима й шиями вони скидались на великоруських робітників (Н.-Лев., І, 1956, 335);

Великоруський народ споріднений з українським та білоруським народами походженням, мовою та культурою (Іст. СРСР, І, 1956, 190);

// Належний або властивий великорусам.

Українське "и" він вимовляв як польське "у" або великоруське "ы" (Н.-Лев., І, 1956, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великоруський — великору́ський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. великоруський — -а, -е, заст. Прикм. до великоруси. || Належний або властивий великорусам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великоруський — ВЕЛИКОРУ́СЬКИЙ, рідко ВЕЛИКОРО́СЬКИЙ, а, е, заст. Стос. до великорусів, великоросів. Жилавими руками, кремезними плечима й шиями вони скидались на великоруських робітників (І. Словник української мови у 20 томах
  4. великоруський — Великору́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)