величінь
ВЕЛИЧІ́НЬ, і, ж.
Абстр. ім. до вели́кий 1, 3–6.
Американський ідеаліст мав відвагу поставити національну проблему в цілу її природну величінь без традиційного дипломатичного крутійства (із журн.);
Найбільше вразила мене величінь того, що я бачив, і я зараз же подумав: нащо світ такий великий? (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)