велогонщик
ВЕЛОГО́НЩИК, а, ч.
Те саме, що велоперего́нник.
На трасі можна було побачити не лише найкращих українських велогонщиків, а й представників Росії, Молдови, Греції та Швейцарії – всього понад сто учасників (з газ.);
* У порівн. Незабаром з'явився й Сашко: на саме подвір'я в'їхав велосипедом, вкотився хвацько, на манір велогонщика (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)