велоспорт

ВЕЛОСПО́РТ, у, ч.

Вид спорту – їзда на велосипедах.

Велоспорт включає такі дисципліни, як перегони на треку, шосе, пересіченій місцевості, а також маунтинбайк, велополо, велобол та фігурна їзда на велосипеді (з наук.-попул. літ.);

На чемпіонаті світу з велоспорту, що стартував у німецькому Штутгарті, розіграно перші комплекти нагород (з газ.);

Серед нинішньої молоді, яка обирає активне дозвілля, популярний екстремальний велоспорт. Хлопці їздять з великою швидкістю, долають природні та штучні перешкоди, стрибають у кількаметрові провалля (з газ.);

Найбільш розвиненою у комерційному плані дисципліною велоспорту є шосейний (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. велоспорт — велоспо́рт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. велоспорт — -у, ч. Велосипедний спорт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. велоспорт — велоспо́рт (від вело... і спорт) їзда на велосипеді з спортивною метою; включає гонки на шосе, на пересіченій місцевості (велокрос), велодромі, а також велобол та фігурну їзду на велосипеді.  Словник іншомовних слів Мельничука