вельвічія

ВЕЛЬВІ́ЧІЯ, ї, ж.

Голонасінна рослина родини вельвічієвих із довгим потужним коренем і коротким стовбуром.

Корінь вельвічії має довжину 1,5–3 м (з наук.-попул. літ.);

На узбережжі південно-західної частини Африки росте одна з найдивовижніших рослин на Землі – вельвічія, реліктова рослина, яка існує з давніх часів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вельвічія — -ї, ж. Рослина родина вельвічієвих, що росте тільки в прибережних пустелях Південно-Західної Африки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вельвічія — вельві́чія голонасінна рослина класу гнетових. Поширена в Південній Африці. Має довге коріння, велике (до 3 м) листя. Від прізвища мандрівника німецького ботаніка Ф. Вельвіча.  Словник іншомовних слів Мельничука