вельми

ВЕ́ЛЬМИ, присл.

Дуже, значною мірою.

Стрів я діда вельми старого (Т. Шевченко);

Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає (В. Забіла);

Чи можна ж діячів таких, як ти, знайти? Їх вельми в нашім краї мало (В. Самійленко);

– Причина вельми поважна, – заговорив зрештою Сорока (М. Руденко);

// рідко. Багато.

– О, бити б вас обох та бити. Горілочки не треба вельми пити (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. вельми — ве́льми прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вельми — пр., дуже, значно, порядно, досить, д. бардзо; р. багато.  Словник синонімів Караванського
3. вельми — присл. Дуже, значною мірою. || рідко. Багато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вельми — див. дуже  Словник синонімів Вусика
5. вельми — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.  Словник синонімів української мови
6. вельми — Ве́льми, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. вельми — ВЕ́ЛЬМИ, присл. Дуже, в значній мірі. Стрів я діда вельми старого (Шевч., II, 1953, 62); Чи можна ж діячів таких, як ти, знайти? Їх вельми в нашім краї мало (Сам., І, 1958, 126); Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає (Пісні та романси..  Словник української мови в 11 томах
8. вельми — Вельми нар. Очень, весьма. Дорогий ишь до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ном. № 7775. Ішов козак на линію і вельми надувся. Ном. № 792. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Ном. № 12680. Я маю вельми дорогий крам. Макс. Вельми добре. Кіевск. у.  Словник української мови Грінченка