Словник української мови у 20 томах

вендита

ВЕНДИ́ТА, и, ж., іст.

В Італії XIX ст. – організація і місце зборів карбонарів.

Прагнення визволити Італію від “варварів” об'єднувало всі карбонарські осередки, іменовані вендитами (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вендита — -и, ж., іст. Організація карбонаріїв.  Великий тлумачний словник сучасної мови