венепункція

ВЕНЕПУ́НКЦІЯ, ВЕНОПУ́НКЦІЯ, ї, ж., вет., мед.

Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, кровопускання, внутрішньовенних ін'єкцій і т. ін.

У місці венопункції може з'явитися гематома (з наук.-попул. літ.);

Венепункцію застосовують при взятті крові на аналіз (з газ.).

Значення в інших словниках

1. венепункція — венепу́нкція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. венепункція — -ї, ж. Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчинів тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. венепункція — венепу́нкція (від вена і лат. punctio – укол) прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчивів тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука