1. Словник української мови у 20 томах

венепункція

ВЕНЕПУ́НКЦІЯ, ВЕНОПУ́НКЦІЯ, ї, ж., вет., мед.

Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, кровопускання, внутрішньовенних ін'єкцій і т. ін.

У місці венопункції може з'явитися гематома (з наук.-попул. літ.);

Венепункцію застосовують при взятті крові на аналіз (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. венепункція — венепу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. венепункція — -ї, ж. Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчинів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. венепункція — венепу́нкція (від вена і лат. punctio – укол) прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчивів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука