венепункція
венепу́нкція
(від вена і лат. punctio – укол)
прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчивів тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- венепункція — венепу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- венепункція — -ї, ж. Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчинів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- венепункція — ВЕНЕПУ́НКЦІЯ, ВЕНОПУ́НКЦІЯ, ї, ж., вет., мед. Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, кровопускання, внутрішньовенних ін'єкцій і т. ін. У місці венопункції може з'явитися гематома (з наук.-попул. літ.); Венепункцію застосовують при взятті крові на аналіз (з газ.). Словник української мови у 20 томах