венепункція

венепу́нкція

(від вена і лат. punctio – укол)

прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчивів тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. венепункція — венепу́нкція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. венепункція — -ї, ж. Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, введення в вену лікарських розчинів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. венепункція — ВЕНЕПУ́НКЦІЯ, ВЕНОПУ́НКЦІЯ, ї, ж., вет., мед. Прокол вени порожнистою голкою для переливання крові, кровопускання, внутрішньовенних ін'єкцій і т. ін. У місці венопункції може з'явитися гематома (з наук.-попул. літ.); Венепункцію застосовують при взятті крові на аналіз (з газ.). Словник української мови у 20 томах