вентилюватися
ВЕНТИЛЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок.
1. Мати вентиляцію (у 1 знач.); провітрюватися (у 1 знач.).
Задня стінка холодильника повинна гарно вентилюватися, бо це чи не найбільше впливає на ефективність його роботи (з наук.-техн. літ.);
У сучасних житлових будинках значну площу займають вбудовані нежитлові приміщення, які повинні вентилюватися незалежно від вентиляції квартир (з Інтернету).
2. Пас. до вентилюва́ти.
Хата моя вентилюється теплим повітрям весь день (М. Коцюбинський);
Відсік, у якому розташовані акумуляторні батареї, повинен бути відокремлений від салону автомобіля та добре вентилюватися ззовні повітрям (з наук.-техн. літ.);
У літню спеку приміщення редакції добре вентилюється кондиціонером (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)