вентилятор
ВЕНТИЛЯ́ТОР, а, ч.
Пристрій, що служить для вентиляції приміщення, механізму або для подачі потоку повітря.
Вентилятор висів на стіні .. і, незважаючи на нестерпну задуху, не працював (Ірина Вільде);
Підійшов кельнер і сказав Горбатюкові, що на них чекають у приміщенні. Довелось іти всередину. Там було парко, та, коли зайшли за відгороджений ширмою закапелок, обличчя приємно торкнувся свіжий вітерець вентилятора (І. Білик);
Вентилятор молотарки комбайна, створюючи струмінь повітря, сприяє відокремленню зерна від соломи і полови (з наук.-техн. літ.);
Звичайно всередині системного блока розташовані два вентилятори: один – у блоці живлення, другий – у системі охолодження процесора (з наук.-техн. літ.);
У виробничих і лабораторних приміщеннях використовують припливні та витяжні вентилятори (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)